У перший місяць життя в немовляти може спостерігатися фізіологічна закладеність носа. Це – показник адаптації слизової оболонки носа, що може тривати до 10 тижнів. Слиз, що виділяється захищає ніс від пересихання і пилу в повітрі. Характерна для фізіологічної закладеності носа наявність прозорих виділень. Загальний стан у дитини при цьому не порушений, апетит і сон зберігаються. На темпи набору ваги фізіологічна закладеність носа не впливає.

Дитина ще не вміє дихати ротом, тому утруднене дихання носом приносить навіть більший дискомфорт ніж дорослому.

Слизова оболонка носа у малюків тонка, ніжна, має густу сітку кровоносних судин та вузький просвіт носових ходів, це сприяє швидкому розвитку набряку слизової оболонки та викликає звуження носових ходів, тому у дітей грудного віку навіть при звичайному риніті спостерігається утруднене носове дихання, інколи може перешкоджати смоктанню грудей.

На що звернути увагу? Симптоми в цих випадках такі:

• закладеність носа, що триває понад 3-5 днів;
• у дитини спостерігається порушення загального стану, млявість;
• виділення з носика спершу прозорі, але поступово жовтіють, стають більш в’язкими, можуть змінити колір на зелений;
• малюк дихає через рот, унаслідок цього виникає надлишкове заковтування повітря і здуття животика;
• підвищення температури тіла;
• кашель;
• голосне регулярне хропіння;
• чхання;
• поганий апетит;

За цих симптомів варто звернутись до педіатра.

Що робити не можна:

• промивати ніс малятка спреєм: через анатомічні особливості можна отримати таке ускладнення, як отит.
• самостійне, без призначення лікаря, застосування антибіотиків;
• застосування судинозвужувальних крапель понад п’ять днів (їх застосування доцільне в разі сильного закладення і перед сном);
• закапування грудним молоком (воно може стати сприятливим середовищем для розмноження бактерій).

Як допомогти малюкові:

1. м’яко очищувати носик дитини ватними джгутиками, змоченими кип’яченою водою.
2. можна використовувати сольові розчини – але лише за показаннями, тобто за наявності в носі дитини кірочок або слизу.
3. регулярно провітрювати дитячу кімнату, робити вологе прибирання та використовувати зволожувачі;
4. прогулянки на свіжому повітрі.

Слід пам’ятати, що хропіння у новонародженого – не є нормальним явищем, саме тому варто обов’язково показати малюка педіатру. Будьте здоровенькі!