Застій молока — проблема, з якою часто стикаються новоспечені матусі. Як впоратися з лактостазом і чи можна йому запобігти? У одних жінок дана проблема являється далеко не одноразовим явищем, а інші, якщо і стикаються з цією недугою, то всього один-два рази за весь час годування або ж не страждають їм взагалі. Від чого це залежить, спробуємо розібратися в даній статті.

Що таке лактостаз?

Лактостаз — це застій молока у будь-якій частині грудей, де не відбувається його руху. Внаслідок цього процесу утворюється молочна пробка, яка і є причиною перекриття виходу молока. Якщо все ж утворився такий застій, то в кроткий проміжок часу на грудях відбувається набряк і почервоніння тканини, а далі з’являється ущільнення, біль і підвищення температури.

Найчастіше матусі, які годують плутають лактостаз з маститом, бо ущільнення є ознакою обох з них. Але насправді це абсолютно дві різні речі й визначити, що саме у конкретної жінки, допоможе консультація лікаря. Справляються з цими недугами теж по-різному. Лактостаз не лікують антибіотиками, через те, що на відміну від маститу, він не бактеріальною інфекцією. Однак, важливо знати, що вчасно не вилікуваний лактостаз здатний перейти в мастит.

Лактаційна лихоманка: що це?

Також слід зазначити, що існує лактаційна лихоманка. Температура тіла жінки може підвищуватися і до 40 градусів і найчастіше за все це відбувається, коли малюк дорослішає і потребує більшої кількості молока.

Як правило це:

• 7-14 днів після народження
• 30-45 днів після народження
• 90-100 днів після народження

Якщо виникла така проблема і є почервоніння на будь-якій ділянці молочної залози, то дитину під час харчування слід розмістити так, аби підборіддя було розгорнуте до проблемної ділянки грудей. Як правило, проблеми виникають у глибоких протоках молочних залоз, або в додаткових часточках (анатомічні особливості форми грудей). Частіше проблема виникає, як правило, у глибоких молочних протоках або ж в додаткових часточках (анатомічні особливості пацієнток).

Також не варто забувати про пацієнток зі збільшеними грудьми та іншими хірургічними втручаннями. Якщо хірургічні втручання проводились з метою збільшення грудей, або задля зміни їх анатомічні форми – то проблем з годуванням не буде, а от якщо причиною втручання стала онкологія – перед вагітністю обов’язково зверніться до лікаря.

Причини виникнення лактостазу

• Неправильне прикладання до грудей
• Невеликий розмір молочних ходів
• Плоска форма соска або наявність на ньому тріщин, що ускладнює правильне прикладання малюка до грудей
• Рідкісне прикладання новонародженого до грудей
• Затискання мамою грудей під час годування або здавлювання однієї з часточок молочної залози (наприклад, так деякі мами затискають груди біля носа дитини, щоб йому було легше дихати)
• Використання тісної натільної білизни
• Неправильне положення уві сні (наприклад, поза на животі)
• Відсутність годування вночі або тривалі перерви між годуваннями вдень
• Хронічна втома і перевтома
• Зціджування після кожного годування до повного спустошення грудей, що призводить до значно більшої кількості молока, ніж може з’їсти дитина.

При прояві перших ознак лактостазу, необхідно відразу ж застосовувати заходи, попри те, що перший час самопочуття у жінки може бути хорошим. Найчастіше буває так, що завдяки лише правильному і частому прикладанню малюка до грудей можна протягом доби позбутися лактостазу.

Крім цього існує ще кілька правил, чого не можна робити під час застою молока:

Припиняти годування груддю. Застояне молоко абсолютно не шкідливо для крихти, а ось прикладання його до грудей, причому, як можна частіше, найдієвішим методом для позбавлення від лактостазу.

Прогрівати будь-якими методами груди. Таким чином, молоко почне прибувати ще швидше, збільшуючи ще більшу напругу і запалення молочної залози. Особливе це стосується спиртових компресів.

Вживати невелику кількість рідини. Це помилкова думка багатьох мам, що годують через те, що недостатня кількість рідини може привести до погіршення відтоку молока і підвищенню температури тіла.

Розтирати молочні залози зігрівальними засобами. Крім того, що подібні засоби не тільки не допомагають, але і, навпаки, ускладнюють відтік молока, вони ще проникають в нього, що може привести до відмови дитини від грудного вигодовування.

Сподіватися, що все пройде самостійно. У разі, якщо не виходить справитися із застоєм молока протягом двох-трьох діб самостійно, то слід звернутися за допомогою до фахівців, тим більше якщо неприємні відчуття в грудях супроводжуються підвищенням температури тіла.

Як впоратися з лактостазом?

Часте прикладання малюка до грудей, особливо до тієї, де стався застій молока. Причому, слід звертати увагу на те, що сильніший відтік рідини відбувається там, де розташоване підборіддя крихти. Таким чином, мамі слід при годуванні грудьми лягти або сісти в «правильному» напрямку так можна значно швидше впоратися з проблемою, що виникла. Наприклад, якщо застій стався під пахвами, то крихту слід годувати в положенні «з-під руки».

У разі застою в середині молочної залози, слід поміняти в традиційному положенні годування грудьми «на боці» що дається груди замість нижніх грудей запропонувати дитині верхню. Прибрати застій молока внизу молочної залози можна, посадивши дитину до себе на коліна.

У більшості випадків частого прикладання малюка до грудей цілком достатньо для того, що б прибрати ознаки застою молока. Якщо ж це не допомагає, то слід ще додатково зціджувати груди до 2-3 разів на добу, але не більше і не після кожного годування.

Перед процедурою зціджування необхідно зробити теплий компрес, але не гарячий. Для цього досить прикласти рушник, змочений в теплій воді або ж проводити зціджування під теплим душем, акцентуючи увагу на тих ділянках, де утворився застій. Після зціджування краще знову прикласти дитину до грудей.

Якщо вручну зціджувати не виходить, то можна використовувати якісний молоковідсос, який допоможе впоратися із залишками молока. Очікувати, що почервоніння або набряклість пройде відразу, не варто. Для цього знадобиться 2-3 дні. Якщо ж протягом цього часу ніяких поліпшень не настане, то необхідно негайно звернутися до лікаря.