Тонка та шкірка – проблемна зона №1 у малюків. Але більшість шкірних реакцій у новонароджених та немовлят найчастіше розглядаються фахівцями як природні фізіологічні стани, що проходять самі собою. Проте мамі варто знати коли все ж варто звернути серйозну увагу на стан здоров’я малюка.
Новонароджені діти дуже беззахисні. Ще в утробі матері на них можуть впливати різні негативні фактори, що спричиняють патології розвитку малюка. В результаті, з’явившись на світ, карапуз має багато проблем. Одним із найстрашніших відхилень є синдром Арлекіна.
Що це за синдром?
Проблему лікарі виявляють одразу після народження малюка. За словами спеціалістів, синдром Арлекіна можна пояснити недосконалістю розвитку вегетативної системи, яка перестає контролювати правильний тонус судин. Захворювання може бути спровоковано простою гравітацією. Діапазон причин дуже широкий: від простого збою у розвитку плода до неправильного способу життя, який веде вагітна жінка.
Характерні симптоми для синдрому Арлекіна
Синдром може виявлятися як у всьому тілі, і лише на окремих ділянках тіла малюка. Такі малюки постійно хворітимуть на ГРВІ, оскільки терморегуляція у них порушена. Дитина будь-якої пори року рясно потітиме, потім різко переохолоджуватиметься, в результаті постійні вірусні інфекції йому забезпечені. Крім того, синдром доставляє масу дискомфорту, тому дитина часто плаче, вона неспокійна і дратівлива.
За деякими даними, синдром може стати наслідком асфіксії плода або отримання при пологах внутрішньочерепної травми. Його також діагностують у випадках ураження гіпоталамуса або довгастого мозку. У будь-якому випадку на консультацію одразу викликають невропатолога. Виявити хворобу досить просто: її основним симптомом є почервоніння шкірних покривів, коли дитина лежить на боці. При цьому межа зміни кольору проходить точно по лінії хребта.
Неоднакове забарвлення частин тіла виникає через кілька хвилин після укладання малюка. Саме так проявляється синдром Арлекіна. Фото маленьких дітей в медичних енциклопедіях демонструють непривабливу картинку – верхня частина їх тіла має нормальний колір, нижче стає яскраво-червоною, іноді з синім відтінком. Феномен помітний протягом кількох хвилин. Деякі фахівці кажуть, що синдром може бути ознакою недоношеності.
Діти, народжені з цим синдромом, часто мають інші відхилення: у них може спостерігатися деформація рота (він нагадує риб’ячі губи), виворіт повік, неправильно розвинені, занадто плоскі вуха. У деяких випадках діагностують мікроцефалію, коли у малюка недорозвинена черепна коробка: в результаті дитина народжується з дуже маленьким мозком. Такі діти гинуть у неонатальному періоді або з появою світ.
Особливості хвороби
Діти не завжди гинуть, якщо вони мають патологію Арлекіна. Синдром не є вироком. Захворювання може бути не яскраво вираженим, до того ж якщо його швидко та грамотно діагностувати, можна полегшити стан малюка спеціальними препаратами. У таких дітей порушено не лише теплообмін, а й електролітний баланс. Ороговіла шкіра ускладнює дихання та рухи. У великі тріщини може потрапити інфекція та розвинутися сепсис. На щастя, хвороба не дуже поширена. При цьому статева приналежність немовля не має значення: до патології схильні й хлопчики, і дівчатка. Медики кажуть, що синдром часто протікає тяжко. При цьому прогноз у більшості випадків є досить несприятливим. Етіологію синдрому досі не встановлено.