З народженням дитини у молодих батьків виникає безліч питань щодо догляду, зростання, розвитку та загалом здоров’я немовляти. А ще більшість мам турбує: чи безпечно тримати свійських тварин у будинку, де живе малюк? Може, краще віддати улюбленого вихованця бабусям?

Будь-яка домашня тварина може стати переносником захворювань, тому педіатри не рекомендують заводити вихованців вагітним жінкам, організм яких доволі вразливий. Новонароджених також бажано захистити від додаткового джерела вірусів та бактерій. Та й вам навряд чи захочеться купувати улюбленця у перші місяці життя малюка, адже весь час буде присвячено турботам про дитину. Краще на якийсь час відкласти покупку. До того ж коли малюк підросте, йому буде легше дотримуватись правил гігієни, що, відповідно, знизить ризик зараження інфекціями. І ви разом зможете вибрати домашню тварину та доглядати за нею.

Але що робити, якщо улюбленець з’явився у вашій домівці задовго до народження дитини і є повноправним членом сім’ї? Раптом малюк заразиться від собаки, що прийшла з прогулянки, або досліджуючи котячий лоток? Не варто панікувати та віддавати тварину родичам. Головне – правильно підготувати всіх членів сім’ї та ваш будинок до народження дитини. І надалі дотримуватися правил, які дозволять зробити проживання немовляти та вашого улюбленця комфортним та безпечним для всіх.

Аргументи «за»

Безумовно, домашня тваринка позитивно впливає на всіх членів сім’ї, зокрема і на малюка. По-перше, це швидке становлення рухових навичок (повзання, переступання), малюк прагнутиме наздогнати чотирилапого друга, щоб помацати і пограти з ним. По-друге, завдяки вихованцям (собакам зокрема) діти більше гуляють на свіжому повітрі. По-третє, домашні тварини сприяють інтелектуальному та емоційному розвитку: діти дізнаються про їх звички, поведінку, звички. Також у дитини з народження розвивається емпатія, тобто здатність до. При спілкуванні з домашніми тваринами дитина вчиться виявляти відповідальність, бути доброю. Кішки та собаки – відмінні партнери для розвитку дитини.

Аргументи «проти»

Багато батьків побоюються, що малюк заразиться від домашньої тварини такими захворюваннями, як лишай, гельмінтоз (поява глистів), сказ, орнітоз (передається від птахів людині), феліноз (хвороба котячих подряпин) тощо. Дійсно, такий ризик існує. Однак якщо тварина здорова, має щеплення, а її власники дотримуються всіх санітарно-гігієнічних правил при спілкуванні з твариною, ймовірність зараження можна звести практично до нуля.

Ще одна проблема, з якою можуть зіткнутися батьки, — поява алергії у дитини на шерсть тварин, пір’я птахів, корми для риб тощо. Причому ризик її розвитку вищий, якщо в сім’ї хтось із родичів страждає на алергічні захворювання. Якщо алергія підтвердиться, тварина, на жаль, доведеться віддати.

Іноді улюбленці можуть виявляти агресію або вкусити малюка. Адже яким би слухняним не був улюбленець, будь-якому терпінню приходить кінець, якщо його смикають за хвіст і вуха або відбирають їжу.

Крім того, за тваринами потрібен якісний догляд та додаткове прибирання у будинку.

Правила безпеки

Щоб уникнути можливих неприємностей при проживанні немовляти та домашньої тварини в одній квартирі, потрібно дотримуватись ряду простих правил.

• Улюбленець повинен бути здоровим. Йому необхідно робити щеплення та профілактику від глистів. Використовуйте протиблошині нашийники, таблетки та шампуні, щоб убезпечити себе та улюбленця.
• Дотримуйтеся правил гігієни: завжди мийте руки після контакту з твариною.
• Доглядайте за тваринкою. Після прогулянок мийте собаці лапи (можна придбати спеціальні «черевики» для прогулянок), стрижіть кігті кішці, вичісуйте шерсть.
• Не допускайте контакту тварини з немовлям: собака та кішка не повинні облизувати, обнюхувати малюка або його речі та іграшки.
• Предмети туалету тварин (котячий лоток, клітина з пернатими) мають бути недоступними для дитини.
• Щодня провітрюйте квартиру, а вологе прибирання краще проводити 3-4 рази на тиждень.
• Не залишайте малюка наодинці з твариною, поведінка обох непередбачувана. Дитина може закричати та налякати вихованця, а кішка здатна лягти на спляче немовля і викликати ядуху.

Якщо родина дотримується всіх правил безпеки, то домашній улюбленець не становитиме небезпеки для немовляти. При розумному та відповідальному підході реально подолати труднощі та дружно жити всім разом – людям та тваринам.